горе
Горе — море, всього не вип’єш.
Порівнюючи з морем, тут вказується на безмежність горя.
Горе не задавить, а з ніг звалить.
Від горя люди не помирають, але можуть захворіти.
Горе острить розум.
У біді людина думає, як з неї вибратися.
Горе тому, в кого нема порядку в дому.
Не зазнає щастя той, у кого нема злагоди в сім'ї.
Горе тому, що земля на йому.
Хто помер, той щастя вже не зазнає.
Горя не треба шукати, воно само прийде до хати.
Якщо навіть не очікуєш лиха, то воно само може прийти до тебе несподівано.
І на горах родить горе.
Біда є в усіх краях.
І за морем люди б’ються з горем.
І в далеких краях люди мають горе і мусять боротися з ним.
Не зазнав горя, то й радости не зазнаєш.
Все у житті пізнається у порівнянні. По-справжньому щастя можна оцінити лише тоді, коли знаєш, що таке горе.
По горе не треба йти за море — його й дома хватає.
Не шукай горя в далеких краях, його й вдома вистачає.
Горе і смерть ідуть поруч зо щастям.
Горе і щастя ідуть на переміну в житті, а смерть бере так багатих, як і бідних без розбору.
Горе — не море, перейдеш.
Злидні перебудеш, а море годі перебристи.
Горе тобі, воле, як тебе корова коле.
Біда тому чоловікові, якому жінка без причини докоряє.
Ні горя не зміриш, ні сліз не зрахуєш.
Нарікання, бо щастя ніколи не усміхнулось.
Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш.
Плачем годі змінити обставини.
У горя багато шляхів.
Нещастя може прийти несподівано з котрого будь боку.
Хто дітей не має, той горя не знає.
Діти виховувати, це багато праці і клопоту.
Приповідки або українсько-народня філософія