завити

зави́ти во́вком. Впасти у відчай. — Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, — тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. завити — зави́ти 1 дієслово доконаного виду заскиглити зави́ти 2 дієслово доконаного виду закрутити, заплести зави́ти 3 дієслово доконаного виду загорнути рідко  Орфографічний словник української мови
2. завити — Зави́ти. Зав’язати, обгорнути. ● Завити голову - віддати заміж. — Парасинко, душко, як Бог дасть, то зав’ємо твою головку рушником сеї вже зими! (Коб., Земля, 228) // порівн. пол. zawić, заст.  Українська літературна мова на Буковині
3. завити — I [завитие] -ийу, -ийеиш (заскиглити) II [завитие] -вйу, -вйеш, -вйеимо, -вйеите; мин. -иў, -виела (закрутити, заплести)  Орфоепічний словник української мови
4. завити — I -ию, -иєш, док. 1》 Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). 2》 перен. Почати утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Почати утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. завити — Ию, -иєш, док. Заспівати.  Словник сучасного українського сленгу
6. завити — I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). — Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити.  Словник синонімів української мови
7. завити — Зави́ти, зави́ю, зави́єш зави́ти, зав’ю́, зав’є́ш, зав’є́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. завити — ЗАВИ́ТИ¹, и́ю, и́єш, док. 1. Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). Вогні згасли й одночасно, десь недалеко в комишах, жалібно завив голодний вовк (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. завити — I. Завити, -ся см. і. завивати, -ся. --------------- II. Завити см. ii. завивати.  Словник української мови Грінченка