запаморочити

запа́морочити го́лову кому, перев. зі сл. у́спіх. 1. Призвести до переоцінювання своїх чи чужих досягнень, можливостей і т. ін. Успіх цей не запаморочив юнакові голови. Надто добре знав: перша робота ще не дає йому права пишатися своїм хистом (Ю. Шовкопляс); Синові успіхи запаморочили голову Лукерці Василівні (І. Сенченко). 2. Ви́кликати в когось почуття любові, закохати в себе, позбавивши здатності тверезо сприймати та оцінювати дійсність. — Що з тобою сталося, Тетяно? .. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський).

па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями, .. не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. запаморочити — (втрачати свідомість) розм. очманіти, одуріти// голову закрутити, памороки забити, забити тяму в голові.  Словник синонімів Полюги
2. запаморочити — запа́морочити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. запаморочити — (позбавити можливості ясно сприймати дійсність) запаморочити голову кому; голову закрутити кому; світ замакітрити кому; забити тяму в голові кому; памороки забити (відбити, відібрати, одібрати) кому і без додатка; памороки забило (відбило, одбило...  Словник фразеологічних синонімів
4. запаморочити — див. запаморочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. запаморочити — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. запаморочити — Запа́морочити, -рочу, -рочиш, -чать; запа́мороч, -рочмо, -рочте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. запаморочити — ЗАПА́МОРОЧИТИ див. запа́морочувати.  Словник української мови в 11 томах
8. запаморочити — Запаморочити, -чу, -чиш гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.  Словник української мови Грінченка