Значення в інших словниках
-
запаморочити —
(втрачати свідомість) розм. очманіти, одуріти// голову закрутити, памороки забити, забити тяму в голові.
Словник синонімів Полюги
-
запаморочити —
запа́морочити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
запаморочити —
(позбавити можливості ясно сприймати дійсність) запаморочити голову кому; голову закрутити кому; світ замакітрити кому; забити тяму в голові кому; памороки забити (відбити, відібрати, одібрати) кому і без додатка; памороки забило (відбило, одбило...
Словник фразеологічних синонімів
-
запаморочити —
запа́морочити го́лову кому, перев. зі сл. у́спіх. 1. Призвести до переоцінювання своїх чи чужих досягнень, можливостей і т. ін. Успіх цей не запаморочив юнакові голови. Надто добре знав: перша робота ще не дає йому права пишатися своїм хистом (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
запаморочити —
ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
запаморочити —
Запа́морочити, -рочу, -рочиш, -чать; запа́мороч, -рочмо, -рочте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
запаморочити —
ЗАПА́МОРОЧИТИ див. запа́морочувати.
Словник української мови в 11 томах
-
запаморочити —
Запаморочити, -чу, -чиш гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
Словник української мови Грінченка