згорда

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла (мама) якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. згорда — зго́рда прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. згорда — пр., гордо, гордовито, з гідністю <�гордістю>; звисока, зневажливо, з погордою, пихато, згірдно.  Словник синонімів Караванського
3. згорда — присл. 1》 З гідністю, з самоповагою; гордовито. 2》 З почуттям зневаги, з презирством; пихато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. згорда — ГО́РДО (з почуттям особистої гідності), ГОРДОВИ́ТО, ЗГО́РДА, СПИ́ШНА розм. (також із відчуттям власної переваги). Він гордо скаже: "Ні!...  Словник синонімів української мови
5. згорда — Зго́рда, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. згорда — ЗГО́РДА, присл. 1. З гідністю, з самоповагою; гордовито. Згорда поглядають вони [чумаки] довкола, певні в своїх силах, байдужні до всяких життєвих незгод (Коцюб., I, 1955, 180); Згорда мовив побратим на теє: «Не подоба лицарю втікати!» (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. згорда — Згорда нар. Гордо, высокомѣрно. Марусенька пишна в черевичках вийшла; на воротях стала, згорда одказала. Чуб. V. 243.  Словник української мови Грінченка