мізинчик

і (ні) на мізи́нець, із заперечними дієсл. Дуже мало, трохи. Інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (не побачить) (О. Левада). ні на мізи́нчик. Ні на мізинчик не збреше (З усн. мови).

ма́мин мізи́нчик, жарт. Наймолодша в сім’ї дитина. Дитину називали маминим мізинчиком (З усн. мови); // Малий на зріст. Я на брата схожий і з обличчя, тільки звуся досі “мамин мізинчик”, бо я ніяк не росту (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. мізинчик — мізи́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мізинчик — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. мізинчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до мізинець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мізинчик — МІЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мізи́нець. [Марина:] Ось слухайте ж мене, мої голубочки, всю чисту правду буду вам казати – не збрешу ні на от стілечки! (Показує кінчик мізинчика) (С.  Словник української мови у 20 томах
5. мізинчик — Мізи́нчик, -ка; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. мізинчик — МІЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мізи́нець. [Марина:] Ось слухайте ж мене, мої голубочки, всю чисту правду буду вам казати — не збрешу ні на от стілечки! (Показує кінчик мізинчика) (Вас.  Словник української мови в 11 томах