найвищий
на висо́ких но́тах. Підвищеним голосом від обурення, незадоволення, радості і т. ін. — Кинь ти його, Валька,— відповів інший голос на високих нотах (О. Гончар); — Увага! Кухня першого батальйону на горизонті! Взвод загудів на високих нотах, наче великий рій (І. Багмут). на найви́щій но́ті. Коли людям неясно, що саме вони збираються сказати, вони не замовкають. Навпаки, вони висловлюють свої почуття на найвищій ноті, тобто — кричать (Вісник НАН).
Фразеологічний словник української мови