нестяма
до нестя́ми. Дуже, надзвичайно сильно. Закохався я в вас до нестями… Як се сталось? — Ви знати бажали (П. Грабовський); До нестями хотілося побути на самоті (З. Тулуб); Не б’ють зенітки в синь громами у Ботанічному саду… І я, щасливий до нестями, по бруку рідному іду (В. Сосюра); Він (пан Юзеф) до нестями захоплювався полюванням на дичину, збирав опудала усіляких птахів (С. Чорнобривець).
Фразеологічний словник української мови