нестяма

нестя́ма

-и, ж., розм.

1》 Стан розгубленості, замішання, хвилювання.

2》 Крайній ступінь збудження, несамовитості.

3》 Непритомний стан; втрата свідомості.

Значення в інших словниках

1. нестяма — нестя́ма іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нестяма — Крайня розгубленість <�запа-морачення, очманіння>; (шал) несамовитість; (втрата пам'яті) безпам'ять, непритомність; нестям, нестямка, нестямок.  Словник синонімів Караванського
3. нестяма — див. лють; непритомність  Словник синонімів Вусика
4. нестяма — НЕСТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Стан розгубленості, замішання, хвилювання. Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі .. Не з добрим наміром з'явився цей Шабанов. Його вже давно вважали мертвим (О.  Словник української мови у 20 томах
5. нестяма — до нестя́ми. Дуже, надзвичайно сильно. Закохався я в вас до нестями… Як се сталось? — Ви знати бажали (П. Грабовський); До нестями хотілося побути на самоті (З.  Фразеологічний словник української мови
6. нестяма — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил.  Словник синонімів української мови
7. нестяма — Нестя́ма, -ми, -мі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. нестяма — НЕСТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Стан розгубленості, замішання, хвилювання. Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.. Не з добрим наміром з’явився цей Шабанов. Його вже давно вважали мертвим (Довж.  Словник української мови в 11 томах
9. нестяма — Нестя́ма, -ми ж. Растерянность, самозабвеніе.  Словник української мови Грінченка