оченята
скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.) на кого—що і без додатка. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не затримуючись довго. Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський); Жінки мали велику цікавість до Єльки, але .. з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию .. обраницю (О. Гончар); — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк); — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний); — Але де вона (Маріора)? — скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський); Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах). ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо простягла на берег: — Хапай, служаивий, бо втону! (О. Гончар). скида́ти / ски́нути о́чі (по́гляд). Він скидає очі на струнку дівочу постать (Ю. Бедзик); Уляна скинула на нього (Прокопа) сині здивовані очі (І. Микитенко); У дверях стала висока дівчина, .. вклонилася мені низько, а очей на мене не скинула (Марко Вовчок); Христя скинула на Горпину журливий погляд і задумалася (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мови