оченята

ОЧЕНЯ́ТА, я́т, мн. Зменш.-пестл. до о́чі.

За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Шевч., І, 1963, 48);

Дитя дивилось темно-карими оченятами на Марію і посміхалось (Цюпа, Назустріч.., 1958, 440);

*Образно. Синій пролісок в траві Підводить оченята (Мал., Звенигора, 1959, 147).

Значення в інших словниках

1. оченята — оченя́та множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. оченята — див. очі  Словник синонімів Вусика
3. оченята — -ят, мн. Зменш.-пестл. до очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оченята — ОЧЕНЯ́ТА, я́т, мн. Зменш.-пестл. до о́чі. За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову (Т. Шевченко); Дитя дивилось темно-карими оченятами на Марію і посміхалось (І. Цюпа); Крутоноженко, видно, вже трохи одійшов і надумався.  Словник української мови у 20 томах
5. оченята — скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.) на кого—що і без додатка. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не затримуючись довго. Іван або Каленик скидали оком на його руки (М.  Фразеологічний словник української мови
6. оченята — Оченя́та, -ня́т, -ня́там  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)