перейняти
прийня́ти / прийма́ти естафе́ту чого, від кого, книжн. Продовжити чиїсь починання, традиції і т. ін. Письменник повинен бути гідним своїх великих попередників, з рук яких він прийняв естафету боротьби за людину, людину нової епохи (Ю. Смолич). перейня́ти естафе́ту. Від таких майстрів, як Ф. Юхименко та Я. Халабудний, перейняли естафету творчості різьбярі молодшого покоління (З журналу).
Фразеологічний словник української мови