перейняти —
перейня́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
перейняти —
[пеиреийн’атие] -йму, -еймеиш; мин. -н'аў, -н'ала; нак. -йми, -йм'іт'
Орфоепічний словник української мови
перейняти —
див. переймати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перейняти —
ПЕРЕЙНЯ́ТИ див. перейма́ти.
Словник української мови у 20 томах
перейняти —
прийня́ти / прийма́ти естафе́ту чого, від кого, книжн. Продовжити чиїсь починання, традиції і т. ін. Письменник повинен бути гідним своїх великих попередників, з рук яких він прийняв естафету боротьби за людину, людину нової епохи (Ю. Смолич).
Фразеологічний словник української мови
перейняти —
ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого...
Словник синонімів української мови
перейняти —
Перейма́ти, -маю, -єш сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. н. п. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш.
Словник української мови Грінченка