перейнятий
ПЕРЕ́ЙНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перейня́ти.
Спокійний, лагідний Лідин характер, перейнятий нею від матері, значною мірою сприяв її зближенню з Денисом (Дмит., Наречена, 1959, 169);
Серед силабічних віршів Шевченка на першому місці треба поставити взірці вірша й строфи, перейняті поетом з українських народних пісень (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 44);
Мовчали дерева у сонному повітрі, мовчали і люди, перейняті гарячою промовою (Дн. Чайка, Тв., 1960, 58);
Катерина Петрівна сиділа в кухні, перейнята страшним розпачем (Перв., Невигадане життя, 1958, 198);
// пере́йня́то, безос. присудк. сл.
Багато поетичних творів Шевченка часів заслання на теми з минулого й сучасного України перейнято ідеєю патріотизму, безмежної, самовідданої любові до батьківщини (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 322).
Словник української мови (СУМ-11)