Фразеологічний словник української мови

пилина

не дава́ти / не да́ти (і) пили́ні (пороши́ні, пороши́нці, пили́нці і т. ін.) впа́сти (сі́сти). 1. на кого. Дбайливо доглядати, опікати кого-небудь, піклуватися про когось, щось. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч); — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний). 2. на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик). і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму (листа), як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний).

ні (ані́) пили́ни. Зовсім, абсолютно нічого немає. За чумаком добре жити, .. є що їсти, є що й пити .. Нічим борщу посолити, На оборі ні шерстини, .. А в коморі ні пилини (Укр. лір. пісні).

ні зерни́ни ні пили́ни у кого. Хто-небудь абсолютно нічого не має (про запаси продуктів, зерна і т. ін.). — Гей, Антоне, Антоне, мій невдалий господарю?! Весна прийшла, а в нас ні зернини ні пилини (С. Чорнобривець).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пилина — пили́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пилина — див. пил  Словник синонімів Вусика
  3. пилина — -и, ж. Одна часточка пилу; порошина. || перен. Хто-небудь маленький, незначний або щось нецінне, непоказне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пилина — ПИЛИ́НА, и, ж. Одна часточка пилу; порошина. * У порівн. Чує він себе таким слабим, Безсильним і безвільним, мов пилина, Вітрами гнана (І. Франко); // перен. Хто-небудь маленький, незначний або щось нецінне, непоказне.  Словник української мови у 20 томах
  5. пилина — ПИЛИ́НА (часточка пилу), ПОРОШИ́НА. — Я її буду зберігати, пилині не дам пасти на неї, від усього захищу її... (Г. Квітка-Основ'яненко); В його хаті як прибрала (Христя), то так уже до всього додивлялася, щоб не зосталося де й порошини (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
  6. пилина — ПИЛИ́НА, и, ж. Одна часточка пилу; порошина. — *У порівн. Чує він себе таким слабим, Безсильним і безвільним, мов пилина, Вітрами гнана (Фр., XIII, 1954, 207); // перен. Хто-небудь маленький, незначний або щось нецінне, непоказне.  Словник української мови в 11 томах