пилина

пили́на

-и, ж.

Одна часточка пилу; порошина.

|| перен. Хто-небудь маленький, незначний або щось нецінне, непоказне.

Значення в інших словниках

1. пилина — пили́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пилина — див. пил  Словник синонімів Вусика
3. пилина — ПИЛИ́НА, и, ж. Одна часточка пилу; порошина. * У порівн. Чує він себе таким слабим, Безсильним і безвільним, мов пилина, Вітрами гнана (І. Франко); // перен. Хто-небудь маленький, незначний або щось нецінне, непоказне.  Словник української мови у 20 томах
4. пилина — не дава́ти / не да́ти (і) пили́ні (пороши́ні, пороши́нці, пили́нці і т. ін.) впа́сти (сі́сти). 1. на кого. Дбайливо доглядати, опікати кого-небудь, піклуватися про когось, щось. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П.  Фразеологічний словник української мови
5. пилина — ПИЛИ́НА (часточка пилу), ПОРОШИ́НА. — Я її буду зберігати, пилині не дам пасти на неї, від усього захищу її... (Г. Квітка-Основ'яненко); В його хаті як прибрала (Христя), то так уже до всього додивлялася, щоб не зосталося де й порошини (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
6. пилина — ПИЛИ́НА, и, ж. Одна часточка пилу; порошина. — *У порівн. Чує він себе таким слабим, Безсильним і безвільним, мов пилина, Вітрами гнана (Фр., XIII, 1954, 207); // перен. Хто-небудь маленький, незначний або щось нецінне, непоказне.  Словник української мови в 11 томах