повести
гра́ти пе́ршу скри́пку в чому і без додатка, рідше де. Бути головним у якій-небудь справі. За плечима багато років великої і високо оціненої народом спільної роботи. Правда, першу скрипку завжди грав Коваль (В. Собко); Тут (у розвитку економічного мислення трудівників) першу скрипку повинен грати інженерний корпус, який тримає екзамен на професійну компетентність (З журналу);. І в нинішньому році механізатори, як то кажуть, гратимуть першу скрипку у вирощуванні зернових (З газети). вести́ (повести́) пе́ршу скри́пку. — Марисі все ж випадає вести першу скрипку, так велить їй діяльне й бурхливе “начало її вдачі” (О. Гончар); Аркадію здалося, ніби він із своєю підвищеною інтелектуальністю і культурою взагалі відійшов на задній план.., а першу скрипку повела офіціантка (В. Собко).
і ву́сом (брово́ю) не вести́ / не повести́. Зовсім не звертати уваги, не реагувати на що-небудь. (Остюк:) Вирішив я .. взяти полковника (фашистського) живим. Пустив коня на них. Їду і співаю: “Гоп, мої гречаники”. Фашисти спочатку наставили на мене автомати, я ж і вусом не веду, їду й співаю (О. Корнійчук); Коло них (дівчат) худа й довготелеса Текля Барилова вимахує руками, щось своє доказує. А вони й бровою не ведуть. Мов не чують (В. Кучер); — На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів (В. Нестайко).
куди́ о́чі поведу́ть (пока́жуть) кого (кому) і без додатка, перев. зі сл. іти́, піти́ і под. У будь-якому напрямі, не вибираючи шляху; навмання, будь-куди. — Іду я собі геть, куди мене очі поведуть (Казки Буковини..); Закликав його (батько) і сказав: — Більше тебе не хочу і видіти (бачити). Йди, куди очі поведуть… І прогнав сина (Три золоті сл.); (Микита:) Ну, Марусе, коли й ти вже не ймеш мені віри, то піду я, куди очі поведуть… (М. Кропивницький); Так попростуйте і ви, куди очі покажуть (М. Зеров).
пово́дити / поводи́ти (повести́) очи́ма (о́ком, по́глядом і т. ін.). 1. по кому—чому, на кого—що і без додатка. Дивитися, спрямовувати зір на кого-, що-небудь. Парубки розгостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують, а на Марину ні один й оком не поведе (Н. Кобринська); Вже він вважав грекиню удовою, волосся стало стовбула — цариця з гострою бровою на нього оком повела (Л. Костенко); // по кому—чому. Оглядати когось, щось. Ось він (лейтенант) зупиняється на відстані десяти кроків, мовчки поводить по солдатському гурті байдужим поглядом (П. Колесник); // тільки док. пове́сти о́ком. Подивитися на когось, щось. Повів (Філіпчук) оком по цеху, по людях, по косах, по машині: все це було його (Ірина Вільде). 2. за ким—чим. Спостерігати за ким-, чим-небудь. Тухольські громадяни, видячи її, .. з уподобою поводили за нею очима (І. Франко).
хоч би (тобі́ (собі́, вам)) ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т. ін.) повести́. Не зважати ні на що, не реагувати на кого-, що-небудь. — Та я ж,— каже (Омелько), — скілько разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: “Пане! пора вставати!” А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мови