покінчити
покі́нчити з собо́ю. Позбавити себе життя, вчинити самогубство. І саме тому, що — на випадок катастрофи — у нього було тепер чим покінчити з собою, він почував себе майже в цілковитій безпеці (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови