поперхнутися
поперхну́тися сло́вом яким і без означення. Раптово замовкнути, не закінчивши якоїсь думки; не договорити. А бандит питає: — Який там плужок? Він не стріляє часом? Чую: поперхнувся тато словом — мабуть, хотів удати посмішку (О. Донченко); Панна Ярина аж поперхнулась тим сердитим і зневажливим словом, котрим хотіла була дати одкоша молоденькому нахабі (О. Ільченко).
Фразеологічний словник української мови