пополам

діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський). 2. Жити спільними інтересами, турботами. Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили! .. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний). діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну). — Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко).

з го́рем (з ли́хом) попола́м. З великими труднощами; ледве, насилу. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа); З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар); Змерзла ж (Маруся) то так, що зуб з зубом не зведе .. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ’яненко); Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті, .. втік із кавалерійського полку (З газети).

з грі́хом попола́м. Не зовсім добре, не зовсім так, як годилось би, не без помилок. — З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (С. Ковалів); Софія Карлівна і тут (у зоосаду) сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополоам (О. Гончар); — Город засадили? — Засадили з гріхом пополам (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. пополам — правильніше: навпіл  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. пополам — попола́м прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. Пополам — Навпіл  Неправильно-правильно
4. пополам — присл. 1》 На дві рівні частини, на дві половини, навпіл. || Порівну, на двох. || з ким. На двох разом. 2》 з чим. З домішкою чого-небудь іншого наполовину. || Вперемішку з чим-небудь. || у сполуч. з ім. в оруд. в. З певним відтінком (за знач. іменника).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пополам — Навпів, упів, спів  Словник чужослів Павло Штепа
6. пополам — ПОПОЛА́М, присл. 1. На дві рівні частини, на дві половини. Достала [бабуся] у себе з хустки .. слід пана Забрьохи та й розділила пополам і одну часточку всипала у те ж таки тісто (Г.  Словник української мови у 20 томах
7. пополам — присл. Однаково, байдуже. Якщо чесно, то мені абсолютно пополам, як у нього справи.  Словник сучасного українського сленгу
8. пополам — безос.-предик., кому що; мол. Байдуже, все одно. БСРЖ, 461; ПСУМС, 56.  Словник жарґонної лексики української мови
9. пополам — НА́ВПІ́Л (на дві приблизно рівні частини), НА́ДВО́Є, ПОПОЛОВИ́НІ, ПОПОЛА́М, НАПОПОЛА́М розм. Одна (зморшка) розкраювала навпіл лоба, а друга ділила на дві півкульки підборіддя (П.  Словник синонімів української мови
10. пополам — ПОПОЛА́М, присл. 1. На дві рівні частини, на дві половини. Достала [бабуся] у себе з хустки.. слід пана Забрьохи та й розділила пополам і одну часточку всипала у те ж таки тісто (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах