Значення в інших словниках
-
пополам —
правильніше: навпіл
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
пополам —
попола́м прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
пополам —
присл. 1》 На дві рівні частини, на дві половини, навпіл. || Порівну, на двох. || з ким. На двох разом. 2》 з чим. З домішкою чого-небудь іншого наполовину. || Вперемішку з чим-небудь. || у сполуч. з ім. в оруд. в. З певним відтінком (за знач. іменника).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пополам —
Навпів, упів, спів
Словник чужослів Павло Штепа
-
пополам —
ПОПОЛА́М, присл. 1. На дві рівні частини, на дві половини. Достала [бабуся] у себе з хустки .. слід пана Забрьохи та й розділила пополам і одну часточку всипала у те ж таки тісто (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
пополам —
присл. Однаково, байдуже. Якщо чесно, то мені абсолютно пополам, як у нього справи.
Словник сучасного українського сленгу
-
пополам —
безос.-предик., кому що; мол. Байдуже, все одно. БСРЖ, 461; ПСУМС, 56.
Словник жарґонної лексики української мови
-
пополам —
діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
-
пополам —
НА́ВПІ́Л (на дві приблизно рівні частини), НА́ДВО́Є, ПОПОЛОВИ́НІ, ПОПОЛА́М, НАПОПОЛА́М розм. Одна (зморшка) розкраювала навпіл лоба, а друга ділила на дві півкульки підборіддя (П.
Словник синонімів української мови
-
пополам —
ПОПОЛА́М, присл. 1. На дві рівні частини, на дві половини. Достала [бабуся] у себе з хустки.. слід пана Забрьохи та й розділила пополам і одну часточку всипала у те ж таки тісто (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах