порохно

порохня́ (рідше по́рох, порохно́ і т. ін.) си́плеться з кого, перев. жарт. Хтось дуже старий. — А ще і піп у вас — порохня з нього сиплеться,— кинув Безпалько, переглядаючи грамофонні пластинки (А. Головко); (Дідок:) Може, ти й підтопталась, а я ще потанцював би. (Баба:) Ну, подумайте! Та з тебе ж порох сиплеться! (Я. Мамонтов); А з нього, кажуть люди, вже сипався пісок (М. Вороний); // зі сл. стари́й, підто́птаний і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, зовсім. — Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його (з нього) сипалась (І. Нечуй-Левицький); — Він уже підтоптаний, вже порохно з нього сиплеться,— не звертав уваги на .. запитання рудий.— Він тільки те й робить, що троянди вирощує (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. порохно — порохно́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. порохно — див. залишок; старий  Словник синонімів Вусика
3. порохно — див. порохнина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порохно — ПОРОХНО́, а, с. Те саме, що порохня́. [Мавка:] Вона [верба] мене на зиму прийняла і порохном м'якеньким устелила для мене ложе (Леся Українка); Очі його, великі і нерухливі, світилися мертвим, скляним блиском, блиском вогкого, гнилого порохна...  Словник української мови у 20 томах
5. порохно — II. НЕ́ГІДЬ збірн., розм. (що-небудь непридатне, непотрібне, погане); НЕПО́ТРІБ (непотрібні речі); ДРА́НТЯ зневажл., МО́ТЛОХ зневажл., ПОРОХНО́ (ПОРОХНЯ́) зневажл. (про все погане, нецінне, непотрібне). (Чубенко:) Чого це від тебе димом тягне?...  Словник синонімів української мови
6. порохно — Порохно́, -на́, -ну́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. порохно — ПОРОХНО́, а, с. Те саме, що порохня́. [Мавка:] Вона [верба] мене на зиму прийняла і порохном м’якеньким устелила для мене ложе (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. порохно — Порохно́, -на́ с. = порохня. Угор.  Словник української мови Грінченка