порошина

не дава́ти / не да́ти (і) пили́ні (пороши́ні, пороши́нці, пили́нці і т. ін.) впа́сти (сі́сти). 1. на кого. Дбайливо доглядати, опікати кого-небудь, піклуватися про когось, щось. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч); — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний). 2. на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик). і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму (листа), як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) (та) пороши́на (пороши́нка) в о́ці, перев. зі сл. оди́н. Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, абсолютно. — Він у мене один, як порошина в оці! (Панас Мирний); (Оксана:) Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Г. Квітка-Основ’яненко); — Як вона (Уляна) мучиться бідна, як боліє нещасна! Одна ж, як та порошинка у оці (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. порошина — (часточка пилу) пилина.  Словник синонімів Полюги
2. порошина — пороши́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. порошина — -и, ж. Найдрібніша частка пороху (див. порох I 1)); пилина. || Найдрібніша часточка чого-небудь. || Найменша кількість чого-небудь; крихта. || перен., зневажл. Про людину – вживається перев., щоб підкреслити її тлінність або нікчемність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порошина — ПОРОШИ́НА, и, ж. Найдрібніша частка пороху (див. по́рох¹ 1); пилина. – В тебе все старе й нечисте .. – Архієрей показав пальцем на жертівник, де золотий промінь сонця видав кілька порошин (І.  Словник української мови у 20 томах
5. порошина — КРИ́ХТА (незначна частина, дуже мало чогось), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, ДРІ́БКА, РИ́СКА (РІ́СКА) розм., ПОРОШИ́НА розм., КРИ́ХА розм., ПУ́ШКА діал., ОДРОБИ́НА діал. — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О.  Словник синонімів української мови
6. порошина — ПОРОШИ́НА, и, ж. Найдрібпіша частка пороху ( див. по́рох¹ 1); пилина. — В тебе все старе й нечисте.. — Архієрей показав пальцем на жертівник, де золотий промінь сонця видав кілька порошин (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах