появити

о́чі появи́ти (показа́ти) де, куди, до кого. З’явитися десь, навідатися кудись, до когось. Тепер стидно в селі і очі появити: довіку будуть дражнити чорною радою! (П. Куліш); Такий мені сором, що вже швидко не можна буде далі мені між люди і очей появить (І. Нечуй-Левицький); (Храпко:) А двісті рублів узяв (Тихоненко), як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. Хоч би очі коли появив (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. появити — появи́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. появити — див. появляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. появити — ПОЯВИ́ТИ див. появля́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. появити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет.  Словник синонімів української мови
5. появити — Появи́ти, -влю́, -яви́ш, -влять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. появити — ПОЯВИ́ТИ див. появля́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. появити — Появи́ти, -ся см. появляти, -ся.  Словник української мови Грінченка