пошукати
пошука́ти тако́го кого, чого. Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко); Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка). тако́ї пошука́ти тре́ба. Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович). таки́й, що пошука́ти, перев. де. — А той Василь Коваленко, каже (Пріська), такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний); Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар).
таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало); Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський). тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю. Смільчака такого .. пошукати удень, при ясному сонцеві та ще із свчею (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мови