підбирати

підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого. Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір’я до когось. Гори педагогічної літератури написано .. про те, як підбирати ключі до їхніх (дитячих) розхристаних душ, а постане ось такий Кульбака перед тобою, і раптом бачиш, що ніякий стандартний ключик до нього не підходить (О. Гончар).

підбира́ти (знахо́дити) / підібра́ти (знайти́) ключ (ключа́) до кого—чого. Знаходити певний спосіб розгадування, розв’язання і т. ін. чогось. Учених, котрі десятиріччями б’ються над загадками нерозшифрованих написів, не полишає віра, що вони врешті таки підберуть до них ключа (Н. Тихий). підбира́ти клю́чика. Мені випало “провозити” французів навчальним ЯКом. До кожного з них доводилося підбирати ключик (А. Хорунжий).

підбира́ти / підібра́ти ві́жки. Посилити вимоги до кого-небудь, бути суворішим у ставленні до когось. Мало, що сам (Павло Антонович) від рук одбивається, ще й Кужеля за собою тягне. Ні, треба, мабуть, трохи підібрати віжки (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. підбирати — підбира́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. підбирати — (з землі) підіймати, збирати, визбирувати, брати; (покинуте) підхоплювати; (віжки) підтягати, натягати; (ноги) ПІДГОРТАТИ; (слова) ДОБИРАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. підбирати — див. хапати  Словник синонімів Вусика
4. підбирати — -аю, -аєш, недок., підібрати, рідко підобрати, підберу, підбереш, док., перех. 1》 Піднімати що-небудь із землі руками. || Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане. || Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підбирати — ПІДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІБРА́ТИ, рідко ПІДОБРА́ТИ, підберу́, підбере́ш, док. 1. що. Руками піднімати з землі що-небудь розкидане, розсипане. Дмитро підбирає автомат, що упав осторонь (М. Стельмах); Глухо падають в саду яблука ..  Словник української мови у 20 томах
6. підбирати — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти.  Словник синонімів української мови
7. підбирати — Підбира́ти, -бира́ю, -бира́єш; підібра́ти, підберу́, -бере́ш, -беру́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. підбирати — ПІДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІБРА́ТИ, рідко ПІДОБРА́ТИ, підберу́, підбере́ш, док., перех. 1. Піднімати що-небудь з землі руками. Дмитро підбирає автомат, що упав осторонь (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 622); Глухо падають в саду яблука..  Словник української мови в 11 томах