розпуття

на роздорі́жжі (на розпу́тті), перев. зі сл. бу́ти, стоя́ти. У стані нерішучості, важких роздумів, вагань. Після важкої розмови про батька почув (Рустем) себе краще. ..Чув, що стояв досі на роздоріжжі і врешті вибрав шлях (М. Коцюбинський); (Коваль:) То до якого ж берега пристанемо? (Цар:) Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Все думаю (М. Зарудний); Він сам був на роздоріжжі. Куди він віз її? Нащо йому було рятувати цю туземку? (Ю. Бедзик).

стоя́ти (бу́ти) на розпу́тті. Вагатися, сумніватися. Наступного дня криничани найнялися. Аж полегшало одразу на душі: вже не стоятимуть на розпутті (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. розпуття — розпу́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпуття — див. роздоріжжя  Словник синонімів Вусика
3. розпуття — -я, с. 1》 Перехрестя двох або кількох доріг; роздоріжжя. Стояти (бути і т. ін.) на розпутті — перебувати в стані нерішучості, вагатися. 2》 діал. Бездоріжжя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розпуття — РОЗПУ́ТТЯ, я, с. 1. Перехрестя двох або кількох доріг; роздоріжжя. Ось і розпуття... В різні боки біжать від села дороги (І. Цюпа); Вже кобзарі сліпі на розпуттях жалібно співали... (Д. Мордовець); Над ранок вони вийшли на перехрестя лісових доріг.  Словник української мови у 20 томах
5. розпуття — БЕЗДОРІ́ЖЖЯ (стан доріг під час дощів, танення снігу; час, коли дороги стають розгрузлими, мало придатними для руху), РОЗПУ́ТТЯ рідше, БЕЗПУТТЯ рідше, РО́ЗКВАСЬ рідко, РО́ЗКАЛЬ рідко.  Словник синонімів української мови
6. розпуття — Розпу́ття, -ття, -ттю, на -тті; -пу́ття, -пу́ть і -пу́ттів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розпуття — РОЗПУ́ТТЯ, я, с. 1. Перехрестя двох або кількох доріг; роздоріжжя. Ось і розпуття… В різні боки біжать від села дороги (Цюпа, Назустріч.., 1958, 12); Над ранок вони вийшли на перехрестя лісових доріг.  Словник української мови в 11 томах