розпуття
БЕЗДОРІ́ЖЖЯ (стан доріг під час дощів, танення снігу; час, коли дороги стають розгрузлими, мало придатними для руху), РОЗПУ́ТТЯ рідше, БЕЗПУТТЯ рідше, РО́ЗКВАСЬ рідко, РО́ЗКАЛЬ рідко. Виїжджали з Криничок по добрій санній дорозі, а повернулись уже по весняному бездоріжжю (О. Гончар); — Де ходили, де ви забарились, що в розпуття їдете саньми? (М. Шеремет); — Я вмру восени, в саму хляпавку.. Як ви мене ховатимете в таку розкаль?! Та то ніяк босої ноги витягнути з болота (Л. Мартович).
РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев. у населеному пункті); РОЗВИ́ЛКА, РОЗВИ́ЛИНА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ розм., РОЗГІ́ЛЕННЯ розм. З роздоріжжя Маланка з Максимом завернули на сусідню вулицю (К. Гордієнко); Сядем було з дідом на розпутті, співаємо (Д. Мордовець); Еней так з човна закричав: — Іду к Еварду погостити, На перепутті одпочити (І. Котляревський); Коли Терентій виїхав за село, у полі, недалеко від розстані, він почув, як хтось славно грає на скрипці (М. Стельмах); То стрічалися, то розминались, Розлучились на розтоках міст (М. Рильський); — Заїдьмо, може, до мене? — перепочинеш трохи, — запитався Максим, доїхавши до перехрестя двох доріг (Л. Яновська); Бойова машина розвернулася й стала проти схрещення вулиць (М. Чабанівський); На схресті вулиць, біля обертових щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (І. Вирган); На розхресті солдатських доріг тремтять, мов деревцята на осіннім вітрі, посиротілі діти!.. (В. Бабляк); Попереду була розвилка. Праворуч дорога вела на вокзал, ліворуч — на фабрику (М. Ю. Тарновський); Семен поїхав ходою. Все одно він міг їхати тільки до розвилини, де зливалися в одно дві дороги від станції (Л. Смілянський); На стежині зосталась дружина, А він далі на захід побіг... Оглянувся — стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг (М. Вінграновський).
Словник синонімів української мови