розпутствувати

РОЗПУ́ТНИЧАТИ (жити розпусно), РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, РОЗПУ́СНИЧАТИ, ГРІХОВО́ДИТИ розм., БАХУРУВА́ТИ заст., БЛУДИ́ТИ заст. (вести розпусне статеве життя). — Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай — мало б мені було нужди... (Панас Мирний); З другими бахурують (троянці), Свої ж жінки нехай горюють (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. розпутствувати — розпу́тствувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпутствувати — -ую, -уєш, недок. Вести розпутне, аморальне життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпутствувати — РОЗПУ́ТСТВУВАТИ див. розпу́тничати.  Словник української мови у 20 томах
4. розпутствувати — РОЗПУ́ТСТВУВАТИ див. розпу́тничати.  Словник української мови в 11 томах