Великий тлумачний словник сучасної мови

розпутствувати

розпу́тствувати

-ую, -уєш, недок.

Вести розпутне, аморальне життя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпутствувати — розпу́тствувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпутствувати — РОЗПУ́ТСТВУВАТИ див. розпу́тничати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпутствувати — РОЗПУ́ТНИЧАТИ (жити розпусно), РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, РОЗПУ́СНИЧАТИ, ГРІХОВО́ДИТИ розм., БАХУРУВА́ТИ заст., БЛУДИ́ТИ заст. (вести розпусне статеве життя). — Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай — мало б мені було нужди...  Словник синонімів української мови
  4. розпутствувати — РОЗПУ́ТСТВУВАТИ див. розпу́тничати.  Словник української мови в 11 томах