скінчений

проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови ..— Зануримося в глухі кутки, а повесні, як сніг на голову…— Ні, пане отаман, наша пісенька вже доспівана! (П. Панч); Очі (Симона та Оксани) наповнилися радістю, жалем і смутою: їхня пісня вже проспівана, і ніколи ніхто з них вже не розкуйовдить одне одному зачіску так, як це зробили Левко і Еля (М. Рудь).

Значення в інших словниках

1. скінчений — скі́нчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. скінчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скінчити 1). || скінчено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скінчений — СКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скінчи́ти 1. Балабуха .. всмак з'їв пирога, неначе після дуже важкої, але добре скінченої праці (І.  Словник української мови у 20 томах
4. скінчений — Скі́нчений, -на, -не; дієприкм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. скінчений — СКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скінчи́ти 1. Балабуха.. всмак з’їв пирога, неначе після дуже важкої, але добре скінченої праці (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах