скінчений
скі́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до скінчити 1).
|| скінчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовискі́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до скінчити 1).
|| скінчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови