скінченний

скінче́нний

-а, -е.

Який має кінець, межу (у просторі, часі та ін.).

Значення в інших словниках

1. скінченний — скінче́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скінченний — Скінче́нний, -на, -не (минущий)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)