струночка

ходи́ти (як (мов, ні́би і т. ін.)) по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник); У них (панів) жінки перед мужиками як по струночці ходять (Г. Квітка-Основ’янко); — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу). ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний); (Іван:) Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. струночка — стру́ночка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. струночка — СТРУ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до стру́нка 1. * У порівн. Сама ж [Оксана] то не зігнеться, не згорбиться – як струночка! (Г. Квітка-Основ'яненко); [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка .. на лірі (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. струночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до струнка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. струночка — СТРУ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стру́нка 1. *У порівн. Сама ж [Оксана] то не зігнеться, не згорбиться — як струночка! (Кв.-Осн., II, 1956, 426); [Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка.. на лірі (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. струночка — Струна, -ни ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) см. лун 3. ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32.  Словник української мови Грінченка