струночка
СТРУ́НОЧКА, и, ж.
Зменш. до стру́нка 1.
* У порівн. Сама ж [Оксана] то не зігнеться, не згорбиться – як струночка! (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Неріса:] Красу я тямила й малою, і серденько тремтіло від хвали, як струночка .. на лірі (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)