тихший

тихі́ший (ти́хший) (від) води́, ни́жчий (від) трави́. Дуже скромний, покірний, непомітний. Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін); Тверезий він (паламар) був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний). тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. тихший — ти́хший прикметник, вищий ступінь  Орфографічний словник української мови
2. тихший — ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший.  Словник української мови у 20 томах
3. тихший — див. тихіший.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тихший — Ти́хший, -ша, -ше  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тихший — ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший.  Словник української мови в 11 томах
6. тихший — Тихший, -а, -е Сравн. ст. отъ тихий.  Словник української мови Грінченка