1. Фразеологічний словник української мови

тихший

тихі́ший (ти́хший) (від) води́, ни́жчий (від) трави́. Дуже скромний, покірний, непомітний. Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін); Тверезий він (паламар) був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний). тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихший — ти́хший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. тихший — ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший. Словник української мови у 20 томах
  3. тихший — див. тихіший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихший — Ти́хший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тихший — ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший. Словник української мови в 11 томах
  6. тихший — Тихший, -а, -е Сравн. ст. отъ тихий. Словник української мови Грінченка