тихший

ти́хший

див. тихіший.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихший — ти́хший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. тихший — ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший. Словник української мови у 20 томах
  3. тихший — тихі́ший (ти́хший) (від) води́, ни́жчий (від) трави́. Дуже скромний, покірний, непомітний. Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Фразеологічний словник української мови
  4. тихший — Ти́хший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тихший — ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший. Словник української мови в 11 томах
  6. тихший — Тихший, -а, -е Сравн. ст. отъ тихий. Словник української мови Грінченка