тихший
ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тихший — ти́хший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
- тихший — ТИ́ХШИЙ див. тихі́ший. Словник української мови у 20 томах
- тихший — див. тихіший. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тихший — тихі́ший (ти́хший) (від) води́, ни́жчий (від) трави́. Дуже скромний, покірний, непомітний. Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Фразеологічний словник української мови
- тихший — Ти́хший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тихший — Тихший, -а, -е Сравн. ст. отъ тихий. Словник української мови Грінченка