упад
до упа́ду. До повного виснаження, до знемоги. Ніколи вона (Маруся) так швидко рум’янцем не спахне, як от Катря наша,.. не заплаче; до впаду не затанцюється (Марко Вовчок); Весело святкували день урожаю в нашому селі. Піснями та побажаннями перегукувалися хлібороби, до упаду танцювала молодь (З газети).
Фразеологічний словник української мови