хиткий

ступи́ти на хитку́ кла́дку. Почати себе поводити всупереч нормам моралі, закону. — Але вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хитку кладку, то й не вдержалась (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. хиткий — хитки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хиткий — див. ХИСТКИЙ, (- становище) п. слизький, хитливий, хитлявий  Словник синонімів Караванського
3. хиткий — I вихлюватий, вихлястий, перекидистий, розгойданий, розгойдливий, хибкий, хисткий, хитливий, хитлявий, хитний Фразеологічні синоніми: хитка хода II див. гнучкий  Словник синонімів Вусика
4. хиткий — ХИТКИ́Й, а́, е́. Те саме, що хистки́й¹. З радісним пташиним щебетом і вереском Люда, Наталя, Галочка і Віра сідали у хиткий, але надійний плоскодонний човен і пливли по річці (І. Волошин); Іван Максимович ступив на хиткі дошки й хоробро пішов угору (О.  Словник української мови у 20 томах
5. хиткий — -а, -е. Те саме, що хисткий I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хиткий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П.  Словник синонімів української мови
7. хиткий — Хитки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. хиткий — ХИТКИ́Й, а́, е́. Те саме, що хистки́й¹. З радісним пташиним щебетом і вереском Люда, Наталя, Галочка і Віра сідали у хиткий, але надійний плоскодонний човен і пливли по річці (Вол., Дні..  Словник української мови в 11 томах