чарочка

загляда́ти (зазира́ти) в ча́рку. Випивати; зловживати алкогольними напоями. Після обіду .. Корнієва молодиця налила-таки (Варі) шкалик, дарма що свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку... (О. Гончар). зазира́ти в ча́рочку. Іван Кісочка, ніде правди діти, на старість підлінився та .. і в чарочку зазирав, та ще й у глибоченьку (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. чарочка — ЧА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ча́рка 2. Випили [Власов і Галина] по чарочці (Панас Мирний); Який час Семен їв, як звичайно, мовчки, але похмільна чарочка дражнила язика до розмови (Леся Українка); Дригожила налив чарочки і розмашисто...  Словник української мови у 20 томах
2. чарочка — ча́рочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́рочки  Орфографічний словник української мови
3. чарочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до чарка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чарочка — Ча́рочка, -чки, -чці; -рочки́, -рочо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чарочка — ЧА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ча́рка 2. Дригожила налив чарочки і розмашисто, з задоволеним виглядом погладив борідку.— Ну ж, вип’ємо за наше здоров’я, щоб краще жилося!...  Словник української мови в 11 томах