чарочка —
ЧА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ча́рка 2. Випили [Власов і Галина] по чарочці (Панас Мирний); Який час Семен їв, як звичайно, мовчки, але похмільна чарочка дражнила язика до розмови (Леся Українка); Дригожила налив чарочки і розмашисто...
Словник української мови у 20 томах
чарочка —
ча́рочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́рочки
Орфографічний словник української мови
чарочка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до чарка 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чарочка —
загляда́ти (зазира́ти) в ча́рку. Випивати; зловживати алкогольними напоями. Після обіду .. Корнієва молодиця налила-таки (Варі) шкалик, дарма що свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку... (О. Гончар). зазира́ти в ча́рочку.
Фразеологічний словник української мови
чарочка —
ЧА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ча́рка 2. Дригожила налив чарочки і розмашисто, з задоволеним виглядом погладив борідку.— Ну ж, вип’ємо за наше здоров’я, щоб краще жилося!...
Словник української мови в 11 томах