компаратор

компаратор, род. компаратора, мн. компаратори, род. мн. компараторів

(від лат. compare – порівнюю)

вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною.

• Одна напруга порівняння двійкового компаратора ділить увесь діапазон вхідних напруг на два піддіапазони (Немировський, Данилович).

• Найпростіший компаратор представляє собою диференційний підсилювач (Зюко, Кловський).

Значення в інших словниках

1. компаратор — компара́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. компаратор — Компаратор — comparator — Komparator — вимірювальний прилад, що реалізує порівняння однорідних фізичних величин. Діє за принципом порівняння вимірюваної величини або характеристики (довжини, напруги, кольору тощо) з еталонною. К. є, напр.  Гірничий енциклопедичний словник
3. компаратор — -а, ч., спец. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною. || Вимірювальний пристрій, що реалізує порівняння однорідних фізичних величин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. компаратор — КОМПАРА́ТОР, а, ч. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною. Компаратори забезпечують формування вихідних імпульсів реєстрації рухів кінцівки тварини та розташування харчової кульки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. компаратор — компара́тор (лат. comparator, від compare – порівнюю) вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини або характеристики (довжини, напруги, кольору тощо) з еталонною.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. компаратор — КОМПАРА́ТОР, а, ч., спец. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною. Для полегшення праці цукроварів виробничники Київського заводу контрольно-вимірювальних приладів створили..  Словник української мови в 11 томах