Словник української мови в 11 томах

компаратор

КОМПАРА́ТОР, а, ч., спец. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною.

Для полегшення праці цукроварів виробничники Київського заводу контрольно-вимірювальних приладів створили.. оригінальний прилад для нагляду за нарощуванням кристалів, так званий піроскопічний компаратор (Веч. Київ, 20.ІХ 1958, 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. компаратор — компаратор, род. компаратора, мн. компаратори, род. мн. компараторів (від лат. compare – порівнюю) вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною.  Фізико-технічний словник-мінімум
  2. компаратор — компара́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. компаратор — Компаратор — comparator — Komparator — вимірювальний прилад, що реалізує порівняння однорідних фізичних величин. Діє за принципом порівняння вимірюваної величини або характеристики (довжини, напруги, кольору тощо) з еталонною. К. є, напр.  Гірничий енциклопедичний словник
  4. компаратор — -а, ч., спец. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною. || Вимірювальний пристрій, що реалізує порівняння однорідних фізичних величин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. компаратор — КОМПАРА́ТОР, а, ч. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною. Компаратори забезпечують формування вихідних імпульсів реєстрації рухів кінцівки тварини та розташування харчової кульки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  6. компаратор — компара́тор (лат. comparator, від compare – порівнюю) вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини або характеристики (довжини, напруги, кольору тощо) з еталонною.  Словник іншомовних слів Мельничука