компаратор

компара́тор

-а, ч., спец.

Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною.

|| Вимірювальний пристрій, що реалізує порівняння однорідних фізичних величин.

Значення в інших словниках

1. компаратор — компаратор, род. компаратора, мн. компаратори, род. мн. компараторів (від лат. compare – порівнюю) вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною.  Фізико-технічний словник-мінімум
2. компаратор — компара́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. компаратор — Компаратор — comparator — Komparator — вимірювальний прилад, що реалізує порівняння однорідних фізичних величин. Діє за принципом порівняння вимірюваної величини або характеристики (довжини, напруги, кольору тощо) з еталонною. К. є, напр.  Гірничий енциклопедичний словник
4. компаратор — КОМПАРА́ТОР, а, ч. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною. Компаратори забезпечують формування вихідних імпульсів реєстрації рухів кінцівки тварини та розташування харчової кульки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. компаратор — компара́тор (лат. comparator, від compare – порівнюю) вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини або характеристики (довжини, напруги, кольору тощо) з еталонною.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. компаратор — КОМПАРА́ТОР, а, ч., спец. Вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння вимірюваної величини з еталонною. Для полегшення праці цукроварів виробничники Київського заводу контрольно-вимірювальних приладів створили..  Словник української мови в 11 томах