відголос —
див. ехо, резонанс хохл. (отголосок) гомін
Словник чужослів Павло Штепа
відголос —
-у, ч., рідко. Те саме, що відгомін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відголос —
ВІ́ДГОЛОС, у, ч. Те саме, що ві́дгомін. Знов гори розгомонілись страшними голосами і відголосами громів (І. Франко); Про турбаївське повстання Данько чув ще і вдома, в Криничках, але там його відголоси жевріли більше в піснях про Мар'янушу (О.
Словник української мови у 20 томах
відголос —
ВІ́ДГОМІН (невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події), ВІ́ДГУК, ВІДЛУ́ННЯ, ВІ́ДГОЛОС рідше. Струни кобз передають нам відгомін віків і разом з тим розкривають найтонші почуття людини (І. Шаповал); Кування зозулі...
Словник синонімів української мови
відголос —
ВІ́ДГОЛОС, у, ч., рідко. Те саме, що ві́дгомін. Скоро у тиші нічній зітхне мати, або я ворухнусь — усе те, кожен одголос наче побуджає, наче додає тузі сили — і тужить вона знову (Вовчок, І, 1955, 222)...
Словник української мови в 11 томах