відплата

Буде пам'ятати до нових віників.

Так побив, що буде довго памятати.

Буде пам'ятати по чому локоть кваші.

Так побив, що буде довго памятати.

За моє жито, ще мене й бито.

За моє добро — невдяка.

Котюзі по заслузі.

Він заслужив собі на ту кару.

Зуб за зуб, око за око.

Старий карний закон східних народів.

Носив вовк, понесли й вовка.

Сам зазнав такої кривди, яку другим робив.

Значення в інших словниках

1. відплата — (відповідь за заподіяне) розрахунок, підсип, помста, розм. порахунок, заст. мста, (за поразку) реванш.  Словник синонімів Полюги
2. відплата — відпла́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. відплата — Віддяка, п. здача, сил. помста, відомста; (за помилку) розплата, кара.  Словник синонімів Караванського
4. відплата — -и, ж. Дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло; помста. || Сумний наслідок якихось нерозважливих вчинків тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відплата — ВІДПЛА́ТА, и, ж. Дія, вчинок і т. ін., якими відплачують кому-небудь за щось. Натомість не дати послуху донощикам – все одно, що показати себе великодушним для гетьмана і приневолити його до шляхетної відплати (Б. Лепкий); // Дія, вчинок і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
6. відплата — див. винагорода; кара; подяка; помста  Словник синонімів Вусика
7. відплата — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь).  Словник синонімів української мови
8. відплата — ВІДПЛА́ТА, и, ж., книжн. Дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло; помста. Аркадці галас підняли, Клялися учинить одплату. Хоча би трупом всі лягли (Котл., І, 1952, 259); Але не час оплакувать руїни: пора відплати, помсти настає (Тич.  Словник української мови в 11 томах
9. відплата — Відплата, -ти ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.  Словник української мови Грінченка