голубити

Нехай той мене голубить, а хто вірно мене любить.

Каже дівчина про парубків.

Значення в інших словниках

1. голубити — (виявляти якось ніжність до когось) пестити, ніжити, милувати, леліяти.  Словник синонімів Полюги
2. голубити — голу́бити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. голубити — Блю, -биш. Проявляти ніжність, ласку; пестити, а також переносно. І хлопці жвавії танцюють, Дівчат голублять і милують (С.Руданський); Вона забула, що силою не вернеш почування, коли вже воно вмерло, і голубила цю мрію, і жила нею (Б.Грінченко).  Літературне слововживання
4. голубити — Пестити, пестувати, лащити, приголублювати, жалувати, пригортати, милувати, ніжити; (надію) плекати, виношувати.  Словник синонімів Караванського
5. голубити — [гоулубиетие] -бл'у, -биеш, гоулубл'ат'; нак. -уб, -убтеи  Орфоепічний словник української мови
6. голубити — -блю, -биш; мн. голублять; недок., перех. 1》 Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого-небудь, гладити що-небудь. 2》 перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. голубити — ГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. голу́блять; недок. 1. кого. Виявляти ніжність, ласку; пестити. І хлопці жвавії танцюють, Дівчат голублять і милують (С. Руданський); Василина хапає синка на руки, голубить його, цілує, мов хтозна й коли бачила (І. Вирган); // що.  Словник української мови у 20 томах
8. голубити — див. балувати; пестити; прихиляти  Словник синонімів Вусика
9. голубити — ВИНО́ШУВАТИ (довго, детально обмірковувати думку, ідею тощо), ПЛЕКА́ТИ, КОХА́ТИ, ВИКО́ХУВАТИ, ГОЛУ́БИТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, НОСИ́ТИ (про мрію, надію — мати, містити в собі, зберігати). — Док.: ви́носити, ви́плекати, ви́кохати.  Словник синонімів української мови
10. голубити — Голу́бити, -блю, -биш, -блять; голу́б, -лу́бмо, -лу́бте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. голубити — ГОЛУ́БИТИ, блю, биш; мн. голу́блять; недок., перех. 1. Проявляти ніжність, ласку; пестити. І хлопці жвавії танцюють, Дівчат голублять і милують (Рудан., Тв.  Словник української мови в 11 томах
12. голубити — Голубити, -блю, -биш гл. 1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 176. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала. Мир. ХРВ. 389. 2) Лелѣять, питать (мысли, надежды).  Словник української мови Грінченка