дуб
Виріс, як дуб, а дурний, як слуп.
Великий чоловік, та не має розуму.
Волос дубом став.
З переляку.
З дуба падав, то кричав, а як упав, то мовчав.
З перестраху кричав, а коли упав, то страх пройшов.
Зелений дубе, коли тоє буде.
Іронічно, коли скупий обіцює щось.
І великий дуб від малої сокири паде.
І великі перешкоди поборюють малою силою.
Хоч маленький хробак, а дуба підточить.
І малі вороги наносять великі шкоди.
Який дуб — такий клин, який батько — такий син.
Діти одідичують характер батьків: син—батьків, а дочка—матерній.
Дуб ламається, а лозина починається.
Відходить старше покоління, а приходить молоде.
Зробив з дуба сірник.
Коли витрачають багато часу і матеріалу на незначну річ.
Приповідки або українсько-народня філософія